Предыдущая публикация
Із бідою Паска ця, з гіркотою.
Мішана з тривогою, із сльозою.
А червоні крашанки в білій мисці -
Діти ненароджені у колисці.
Гірко плаче матінка в хаті-пустці,
У руках зминаючи чорну хустку.
Більше не спече вона паски сину,
У бою нещадному він загинув.
Не скуштують пасочки донька й внуки.
Принесла ракета їм смерть у муках.
Прилетіла клятая серед ночі...
Гірким болем сповнені сині очі.
В хаті залишилася самотою,
У напівзруйнованій сиротою,
І не пахне пасочка більше в домі.
І не буде радості, свята в ньому.
• Лідія Мищенко •
Следующая публикация
Нет комментариев