Можливо час лікує рани! Та проте,життя суворий вчитель й не впізнатитого, хто був колись твоїмнайкращим другом, і навік коханим...Пообіцяв одне - зробив інакше...І знов:"Кохана, вибач, не хотів".Та серцю ж не прикажеш - знову плаче від вибачень й пустопорожніх слів...Чи небу розказати, а чи вітру?А хто поможе в тому знов мені?Лиш очі скажуть правду через погляд....та не побачить ВІН його....вже ні....
Не бойтесь потерять того, кто вас оставить не боялся,
Того, кто сердцем не любил, но все же в чувствах своих клялся.
Того, кто боль вам причинил, душой и сердцем вы простите.
Ведь то, что ваше, не уйдет. Все остальное – отпустите!
Светлана Чеколаева