СТАН ДУШІ
Хрипучий сум, що розриває тіло
І біль покинутих сердець
Десь поміж гри фортепіано
і реву ранених левиць .
Я чую тембр:
- Доню, я прийшов!
Ні, це не сон!
Кричу зухвало
Кидаюсь в стіни, і сповзаю вниз по них.
- Сестричко, він повернеться ! Я знаю !
І знову відчай вдирається в мій дім.
Як так? Дві доньки..і він насмілився піти ?!
Ніхто не любить зрадників,
Вони усі слабкі.
- Тихо ! ...
Я чую кроки ... тато йде...
Та не до доньок, а до іншої дружини
В нього тепер інша сім'я.
Чужа для нас, нерідна...
Іде, не озираючись назад
Залишивши в одному дні минуле .
Я ж все в коробочку складу
Може колись - повернеться, то нагадаю.
Як я ділилась з ним секретом,
а він серйозно все с