Предыдущая публикация
КРЕОЛЬСЬКА УКРАЇНА
Німець
скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви
слав'яне».
«Слав'яне! слав'яне!»
Славних прадідів великих
Правнукі погані!
(Тарас Шевченко,
«І мертвим, і
живим,
і ненарожденним….»)
У вас
було відчуття, коли ви щось робите, стараєтеся робить все якнайкраще, а воно
щось не виходить?…. Щось, хоч трохи, а не так, як треба….
От і
в мене таке відчуття, коли аналізую сучасну Україну. Я хочу поділитися своїми
думками про те, що відбувається в Україні. Я маю на увазі справжні процеси, а
не ту красиву «картинку», яку нам намагаються навіяти за допомогою сугестії.
Зрозуміти
політичні та етнічні процеси в сучасній Україні нам допоможе екскурс в історію
Латинської Америки. При уважному об’єктивному аналізі виявляється багато
спільних рис між цими регіонами світу.
Як
відомо, корінними народами Америки є індіанці. Після відкриття Колумба
Американський континент почали активно колонізувати європейські держави:
Іспанія, Португалія, Англія, Франція.
4
липня 1776 року 13 колоній проголосили незалежність від Британії та утворення
США. В 1810 – 1824 рр. відбулося
проголошення незалежності колишніх іспанських колоній в Латинській Америці під
керівництвом Симона Болівара. В 1822 р. була проголошена незалежність Бразилії.
На
перший погляд що може бути спільного між цими датами і датою «24.08.1991 р.»?
Як не парадоксально, спільним явищем в даному випадку таке поняття, як
«креоли».
Креоли (франц. créole,
від ісп. criollo), Крео́ли (порт. crioulo, від дієсл. criar, «рости,
виростати») — історичний і етнографічний термін, що використовувався на
означення нащадків європейців, що народилися в іспанських, португальських і
французьких колоніях Америки; головним чином — нащадки іспанських і
португальських завойовників в Латинській Америці. Російські поселенці на Алясці
(18 ст. — 2-а половина 19 ст.) називали «креолами» нащадків від шлюбу росіян з
індіанцями, ескімосами і алеутами.
Головна відмінність креолів від своїх співвітчизників у метрополії — місце постійного
проживання. Креоли як явище зобов'язані своєю появою колоніальній політиці
Іспанії та деяких інших держав. Однією з особливостей цієї політики було те, що
владу в колоніях мали виключно вихідці з метрополії, для яких колонії були лише
місцем роботи і які по закінченню служби мали (в теорії) повернутися назад до
Європи. Європеєць, що оселявся в колонії, вже не вважався європейцем, а ставав
креолом. Хоч у порівнянні з корінним місцевим населенням чи неграми креоли й
перебували у привілейованому стані, однак все одно на вершину соціальної
піраміди посідали не вони, а вихідці з метрополії. Оскільки креоли —
термін, що об'єднував людей лише на основі раси та статусу місця проживання, то
креоли ніколи не були, та й не могли бути якоюсь спільнотою. За походженням це
могли бути нащадки іспанців, португальців, французів чи інших європейців, вони
могли жити на Карибських островах, у пампасах Аргентини чи
бразильській сельві, вони могли мати зовсім різний соціальний статус та майновий
стан. І наймит, і власник плантацій були креолами, якщо вони були білі і
народилися в колоніях, і так само не могли претендувати на найвищі посади в
своїй країні.
Часом креолами називали людей з домішкою неєвропейської
крові. Креоли що жили в колоніях поруч із людьми інших рас нерідко змішувалися
з ними й тому дійсно часто мали в собі «кольорову» домішку, однак це не було
обов'язковим, у багатьох колоніях креольське населення (чи принаймні, значну
його частину) складали чистокровні європеоїди. Тому всі люди європейського
походження (тобто ті, в кого більшість предків були європейцями), що народилися
в певний період у певних колоніях, були креолами, але не всі креоли були
нащадками від змішаних шлюбів.
Нащадками креолів є значна частина чи навіть більшість
населення країн Латинської Америки.
Як бачимо, «креолами» на Американському континенті називають нащадків
європейських колонізаторів.
Що ж відбулося в Америці в кінці ХУІІІ ст. – в першій половині ХІХ ст.? Креоли
проголосили свою незалежність від влади метрополій. Це зрозуміло. Хто ж захоче
ділитися владою і багатством з іншими?
А як же корінні народи Америки? Їх інтереси були враховані креолами?
Очевидно, що ні. Цього й не могло статися. Адже інтереси корінних народів і
нащадків колонізаторів вступають в суперечність між собою.
Корінні народи є господарями землі, на якій живуть. Навіть якщо цю землю
колонізували (окупували) загарбники. Це визнається міжнародним правом.
А тому креоли (нащадки колонізаторів) не можуть почувати себе
господарями там, де вони народилися, незважаючи на проголошення своєї
незалежності від метрополій, на свої багатства і владу.
І саме з цієї причини креоли найбільше зацікавлені в тому, щоби корінні
народи були знищені. Бо тільки це дає їм єдину можливість почувати себе
«господарями». Всі креоли керуються девізом «хороший абориген – це
мертвий абориген». В даному випадку винятки лише підтверджують правило.
Відмінність України від Америки лише в одному. В Україні корінним
народом є європейці, а колонізаторами в основному були представники етносів
азійського походження: хозари, мадяри, ляхи, татари, московити.
У всьому іншому
аналогія повна.
В зв’язку з цим можна дати узагальнене визначення: «креоли – це нащадки колонізаторів (незалежно від
етнічного походження) та метиси колонізаторів і корінних народів».
Найбільша проблема
українських креолів – це корінний народ України: слов’яни-русини. Корінний
народ України не має ні влади, ні прав.
На території
України були кілька хвиль колонізації азійськими етносами. Перша хвиля –
хозарська колонізація, яка розпочалася приблизно 1500 років тому назад. До
складу Хозарського каганату входила вся лівобережна Україна, Крим, Київ з
частиною сучасної Київської області. Нащадками хозарів є хозароюдеї (ашкенази)
та кримські татари. Згідно визначення вони є креолами в Україні.
Наступна хвиля – ляхи.
Ляхи – це нащадки літописних аварів (обрів), які поневолили дулібів. Авари
(обри) є етнічними родичами хозарів. Авари і хозари боролися між собою за владу
в західній частині колишнього Тюркського каганату. Перемогли хозари. Авари
змушені були піти на захід…. В результаті маємо ще одних креолів на
слов’янських землях – ляхів.
Ще одна хвиля – мадярська.
Очевидно, що «мадяри» - це хозароюдейський проект, направлений проти слов’ян.
Без допомоги і підтримки хозароюдеїв мадяри не змогли би опинитися в центрі
Європи і захопити слов’янські землі. Тому мадяри, які живуть в Україні – це
також креоли.
Найбільш болючий
для корінного народу України період колонізації – так званий «російський». Тому
що збереглося найбільше доказів і документальних свідчень. Саме нащадки цих
колонізаторів складають найбільше частину креолів України.
Враховуючи
азійське походження колонізаторів України, в процитованому епітеті з твору Т.
Шевченка слово «моголи» можна замінити на слово «креоли». Це надає більш
точного змісту. І я сподіваюся, що Тарас Шевченко не образиться на таку
заміну….
«Німець скаже: «Ви креоли».
«Креоли! креоли!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав'яне».
«Слав'яне! слав'яне!»
Славних прадідів великих
Правнукі погані!»
24.08.1991 р. українські
креоли проголосили свою незалежність від метрополії в Москві. Сучасна «Україна» - це держава українських
креолів.
Але вони так
поспішали, що не подбали про належне правове забезпечення цього процесу. З
погляду міжнародного права «Акт проголошення незалежності України від
24.08.1991р.» не має юридичної сили.
З цього погляду
по іншому виглядає і війна на Донбасі. По суті це війна колишньої метрополії
проти креолів, які проголосили свою незалежність. І оскільки в Україні є різні
угрупування креолів, між якими є свої суперечності, то метрополія використовує
одне угрупування українських креолів проти іншого, маскуючи свою пряму участь.
Єдина проблема в
тому, що на цій війні гинуть представники корінного народу України. Невідомо за
що гинуть… Адже сучасна «Україна» - це держава українських креолів, а не
держава корінного народу України.
Українські креоли
зацікавлені в винищенні корінного народу України. Тільки так вони зможуть
відчути себе «господарями». Для цього придатні всі способи: війна, ціни, тарифи,
безробіття та багато іншого….
До тих пір, поки
живий корінний народ, креоли не можуть відчувати власну повноцінність і безпеку
як господарі. Це породжує психологічне почуття неповноцінності, меншовартості. В
свою чергу почуття психологічної неповноцінності породжує бажання обґрунтувати
свою винятковість і «найкращість». Так з’являються наступні історичні «перли».
Наприклад, що давні укри викопали Чорне море, а з вибраної руди насипали
Кавказькі гори. Або що давні українці 60 000 років тому назад (чи 100000
р.) їздили на динозаврах і полювали на мамонтів… Це можна продовжувати до
безкінечності. «Творів» в цьому стилі – безліч.
Корінному
народові не треба вигадувати свою історію. Вона в нього є реальна і цілком
достойна. Там є чим гордитися.
Корінний народ,
як господар, не буде сам в себе красти чи руйнувати своє майно. В цьому нема
логіки.
Креоли відчувають
підсвідомо свою тимчасовість і незаконність перебування на цій землі. Тому
намагаються якомога більше привласнити собі власності господарів. Це породжує
такі явища, як корупція, хабарництво, рекет, рейдерство та інші.
Чи можливе мирне
співіснування корінного народу і креолів
в Україні? Це залежить тільки від креолів. За умови, якщо вони відмовляться від
винищення корінного народу, визнають всі права корінного народу, а також те, що
факт народження на землі господарів не
дає креолам права власності на Україну.
Всі інші варіанти
означатимуть війну до повного знищення корінного народу України, або вигнання
креолів з України.
Хочу зупинитися
ще на одному небезпечному явищі для корінного народу. Українським креолам
потрібна хоч якась легітимізація. Тому вони активно будують так звану
«українську націю». Але ця нація не має нічого спільного, крім назви, з
корінним народом. Тобто тут ми маємо
справу з правдоподібною брехнею.
Нації є двох
типів: моноетнічні та поліетнічні. Коли народ (етнос) створює свою власну
етнічну державу, то тим самим цей народ починає існувати у формі моноетнічної
нації. Приклад: Ісландія, Японія.
Демократія – це
влада корінного народу в державі цього корінного народу.
Поліетнічні нації
формуються на основі населення, яке складається з представників різних етносів.
Поліетнічні нації ще називаються: «політична нація». На зразок американських
креольських націй. Характерним прикладом поліетнічної нації є «американці США».
Поліетнічну націю створювали також в СРСР –
так званий «радянський народ». Розпад
СРСР врятував корінний народ України від повного знищення і асиміляції в цій
поліетнічній нації. До творення поліетнічних націй так чи інакше причетні юдеї.
Всі політичні
нації становлять загрозу для корінних народів. Бо означають знищення корінних
народів.
Відповідно є націоналізм корінного народу та націоналізм
креолів. Націоналізм українських креолів для корінного народу України так само
небезпечний і шкідливий, як і комунізм (більшовизм), нацизм, сіонізм, а також
інші «-ізми».
Я скажу так. Нас,
корінний народ, не повинні хвилювати проблеми українських креолів. Ми не
повинні служити інтересам креолів, чи гинути за ці інтереси. В нас є свої
інтереси. Ми маємо жити власними інтересами і думати про себе і своє майбутнє!
Влад Жонц
Київ
12.03.2017 р.
Следующая публикация
Нет комментариев