"Чумачедчая" весна
Она пришла! Сначала робко –
Вошла в наш двор, наш дом и сад,
Но вскоре заявила громко,
Что нет пути зиме назад.
Весна пришла! Весна пришла!
Звучат повсюду птичьи трели,
Кричат нам, что зима ушла,
Хотя и выпал снег в апреле.
Зима в агонии – мила:
В подарок солнцу спела оду,
И на последок замела
Снегами пышными природу.
А солнце – любящий отец,
Согрев теплом кору земную,
Оставит жар и для сердец,
Что ждут весной любовь большую.
Любовью полон мир вокруг!
Она струится со Вселенной,
И запах нежный сомкнул круг,
Свежайшей порасти нетленной.
Очнувшись от зимы холодной,
Земля
І взяв Господь і помістив людину
В красу
земну, що вже її створив,
І повідомив, що він Бог єдиний,
Що любить нас – про це він говорив.
Любіть одне одного,
киньте грішити.
Планету дарую я вам
навіки,
Де гори високі, озера в самшитах
І плесо спокійне
святої ріки.
Планета зелена – степи золотисті
Плато неосяжні, ліси
Верховин.
Джерела в долинах
прозорі і чисті
Приваблюють безліч
людей і звірин.
Очі відкрий, бо ти
Божа дитина,
Небо до тебе не буде
німим,
Чи то падає сніг, чи
то черемшина
Розквітла у квітні
під небом твоїм.
Господь своїм Словом
правдивим, гарячим
Навчає людей як
потрібно любить.
Для Нього, повір, ти
багато, що значиш –
Не треба спокусою
душу губить.