Просто хочу быть счастливой… Редко встречаться с бедой! Просто
хочу быть любимой… Не оставаться одной… Просто хочу не лить слезы… От
горести тяжких утрат… Просто хочу держать розы… И чувствовать их аромат!
Коли під вечір ти побачиш,
мамо,
На небі зірку, то є я, твій син.
Пробач, що я пішов зі світу
рано.
Пробач, що був у тебе я один.
Ти не журись, не плач, я не
сумую,
Таких як я тут тисячі зірок;
І ми усі співаєм «Алилуя»
За мир, за Україну, за народ.
Ми гордо йшли і скоро не
вернемось,
Чекаємо на мить, коли ми всі
В Едемському саду зійдемось
І вмиємо обличчя у росі.
Я чую голос твій, твої молитви,
Які лунають навіть в твоїх
снах.
Я чую відгомін із поля битви,
Але відсутній в моїм серці
страх.
Ми йшли за волю, всі разом,
єдині,
За те, щоб діти в спокої росли,
За те, щоб Україну в злі години
Не тягали, повсюди, люті пси.
Пробачте нам, що мало так
зробили,
Що не усе замріяне збулось…
Не встигли
Я свободна! Словно птица в небесах!!!!Я щаслива!!!! Я і мої діти. Ми - сім'я. І нехай КОЛИШНІЙ кусає собі лікті! А у нас усе добре. Бо ми разом: мої діти і я!!!!
Я с тобой...Чтобы не случилось! Я с тобой. Как бы сердце не билось!Просто помни, что я буду здесь.. Пока Я живу,пока Я есть... Может, Я человек не простой, но Я буду рядом с тобой! Любою ценой! Если будет тебе очень плохо, знай, что ко мне открыта дорога
Не тот твой друг, кто за столом с тобою ест и пьет, а кто в несчастии любом на выручку придет. Кто руку твердую подаст, избавит от тревог. И даже вида не подаст, что он тебе помог...