Делікатеси.
Поїхали Гриць та Коля
На море в Одесу
І пробують екзотичні
Там делікатеси.
Наминають шаурму,
Креветки патрошать,
На лаваш і на шурпу
Не жаліють гроші.
І натрапили якось
Під вечір друзяки
На кафе, де продавали
Горілки всілякі:
З персика і кавуна,
З дині і сандала,
Та найбільше з кактуса
Заінтригувала.
Тож купили літрачок,
Щоб не було мало
Й шашличка із барана
На закуску взяли.
Та в процесі споживання
Почав чути Коля,
Що його щось в животі
Наче шилом коле.
Гриць, регочучи, торочить:
-То почала, брате,
Та горілка із кактуса
Колючки пускати.
І продовжив він, від сміху
Аж задерши ноги:
-Або може з шашлика
Проро
Наглі ями.
Чом дорожнії майстри
Як ями латають
Бодай одну десь-не-десь
Яму залишають.
Чи смола якраз скінчиться,
Чи совість згубили,
Та багато тим біди
Вони наробили.
Постраждав через ті ями
І Петро Матина,
Коли їхав із жінкою
В Львів на іменини.
Спізнювались, як завжди
І дружина Люба
Малювала під час їзди
Вії, нігті й губи.
А Петро "летів", неначе
Куля з самопала,
Бо дорога була файна,
Та й горілка ждала.
І тут підленько десь взялась
Посеред асфальту
Така яма глубоченна,
Немов від гармати.
Жінка якраз помадою
Губи малювала
І від поштовху лице
Нею обписала .
Як побачив Петро її
Лице, як малину,
То подумав , що
Фальшиві ліки.
Лежав Петро у лікарні
Ранньою весною,
Бо "капався" від другого
В цім році запою.
І приснився сон, що в нього
Є страшна хвороба
І якщо не лікуватись -
Не проживе й добу.
Він "зірвався" і побачив,
Що сам у палаті,
Бо всі хворі процедури
Розійшлись приймати.
А на їхніх тумбочках
Таблетки лежали,
Які їхні лікарі
Їм поназначали.
-Треба всі таблєтки сперти,-
Став він міркувати,
-І котрась одна мене
Мусить врятувати!
Він таблетки скоро згріб
У долоню свою
І усі відразу з'їв,
Запивши водою.
Та не вмер він, стлумивши
Препарати тії,
Завдячуючи нашій "чесній"
Фармакології.
Думаю, вам, друзі, тут
Збагнути не важко,
Що т
Дощі.
Звідки береться стільки дощів?
Може з краплинок чийогось горя,
Чи із сльозинок чиєїсь душі
Після "Прощай", що навік говорять.
Звідки на небі є стільки хмар?
Може то тіні думок зрадливих,
Чи силуети вчорашніх чвар,
Через які ми не є щасливі.
А ці громи й блискавиця оця?
Мабуть це наші слова злоби,
Що розривають навпіл серця
Й гасять надії сонце в тобі.
31.7.2018.
ЛікаркаЛікарка.
Зайшла бабця в кабінет,
Ледь бідна не плаче,
Щоб порадили їй чим
Лікувать болячки.
- Що в вас бабцю,- молода
Лікарка питає,
- Та болить мене спина,
І не відпускає...
Подивилася на неї
Лікарка з-під лоба:
- То від старості, бабусю,
У вас та хвороба.
-"Крутить" мені руку сильно...
Дайте якісь ліки...
- Вам ніщо вже не поможе,
Бо це в вас від віку.
-То порадьте щось для ніг...
Ходити не можу!
-То у вас оця проблема
Від старості тоже!
Що вам , старій , дивуватись,
Що болить добряче,
Коли в мене молодої
Вже безліч болячок!
І додала, показавши
Купку препаратів:
-Ось, дивіться, скільки ліків
Мушу я вживати...
Вс
Спеціалістка.
В поліклініку прийшла
Бабця у Долину,
Щоб порадили їй чим
Лікувати спину.
-Що в вас бабцю,- молода
Лікарка питає,
-Та болить мене спина,
І не відпускає...
Подивилася на неї
Лікарка з-під лоба:
-То від старості, бабусю,
У вас та хвороба.
-Не мож її розігнути...
Дайте якісь ліки?
-Вам ніщо вже не поможе,
Бо це теж від віку.
-То порадьте щось для ніг...
Ходити не можу!
-То у вас ота проблема
Від старості тоже!
Що вам старій дивуватись,
Що болить добряче,
Коли в мене молодої
Вже безліч болячок!
І додала, показавши
Купку препаратів:
-Ось, дивіться, скільки ліків
Мушу я вживати...
Встала бабця й попленталась