Предыдущая публикация
Що таке «шиворіть-навиворіть»?
Цей український вислів у розмовній мові люди вживають тоді,коли хтось перекручує істину,як йому заманеться.Це як, ніби, кожуха вивернути вовною наверх.Вроді,той самий кожух,але якийсь не той.От кандидат на мера міста Немирова Лілія Літовчук у розпалі передвиборної гарячки взяла та й помістила у Вінницькому інтернет- виданні з сумнівною репутацією ,матеріал про те,які страхітливі зловживання виявила у міській раді перевірка обласної фінансової інспекції.При цьому вона продемонструвала такі глибокі знання міськрадівської бухгалтерії,назвала такі «факти»,про які перевіряючі, пропрацювавши три місяці у міськраді ,навіть і не здогадалися.Ніби,вона сама була головним бухгалтером.А працювали перевіряючі на совість,навіть від гарячого чаю відмовлялися,щоб це не стало своєрідним підкупом.Правда,згодом ця ж стаття зявилася у «Прибузьких новинах», але чомусь уже під підписом адвоката Літовчуків Андрія Лахніка.Однак то не так важливо,хто справжній автор, а головне – зміст.Так от,перераховувати ті «зловживання» і називати конкретні цифри нема ніякого бажання,щоб у читача голова не розболілася,бо дуже замудро та заплутано усе в тій статті написано.Пояснимо лише на конкретному прикладі,що означає у даному випадку вислів «шиворіть-навиворіть».А справа в тому,що в акті перевірки,про зміст якого Літовчук звідкись дізналася,мова йде не про зловживання міського голови, а про те, які кошти могли б надійти у бюджет, якби деякі підприємці і підприємства міста проявляли дисциплінованість і не нехтували законами України.Скажімо,є такий порядок,що коли будується якийсь об’єкт на території міста,то господар цього об’єкту повинен укласти з міською радою договір і сплатити певні суми коштів, у залежності від вартості кошторисної документації будівництва, на розвиток інфраструктури міста.Однак деякі хитрі підприємці, отримавши в обласному управлінні будівництва і архітектури декларацію, одразу ж починають будувати,обминувши міську раду.Міськрада вимагає договору,а вони не слухаються.Суд їх не візьме,бо в них є свої адвокати і судді.Ось до таких належить і підприємницьке подружжя Літовчуків,які в усіх трьох «Малинах» здійснювали добудови без укладання договору з міською радою.І лише за добудову пекарні у «Малині-2» Літовчуки заборгували у міський бюджет 200 тис.грн.А ще є такі підприємства-боржники,як,скажімо, «Амбар плюс», яке винне майже 2 млн.грн.,спиртовий завод за часів директора Степана Глуся, СХК «Вінницька промислова група».І ось так назбирується сума коштів,які міськрада могла б отримати в свій бюджет,якби змогла « вибити» ті гроші у злісник неплатільників.Але попробуй «вибий» у таких забудовників,як Літовчуки,які навчилися спритно «вивертати кожухи»! І ось тепер кандидат на посаду мера Літовчук у співавторстві з кандидатом у депутати Лахніком звалюють всю вину на міського голову і приписують йому зловживання.Але якби вони були,ті зловживання,то міського голови на посаді уже не було б.Особливо перед виборами, на які наші підприємці-порушники,а нині кандидати, покладають великі надії.
А тепер запитаймося у Лілії Анатоліївни: ставши міським головою,ви будете вимагати від підприємців Літовчуків повернення заборгованої суми? Чи ви для того вирішили увійти у місцеву владу,щоб захищати їх.
Следующая публикация
Нет комментариев