Предыдущая публикация
А я живу ще тим яскравим днем,
І тим бентежним відчуттям, що й досі
В душі плекає невимовний щем.
Все більше барв в осінній позолоті,
Та в цій красі я спомин не згублю.
Він, як струна – такий дзвінкоголосий…
Сканує пам'ять срібне дежавю.
Калейдоскоп життя і штрих Фортуни,
У тих узорах ще живе любов.
Розкине осінь, як ворожка, руни,
Бо тільки їй я довіряю знов.
© Галина Запорожченко «ОСІННЄ ДЕЖАВЮ»
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 3