От і закінчилася школа, та неповторні моменти, найдорожчі люди, всі жарти та приколи залишаться в моєму серці назавжди. Більше не буде списаних контрольних, колючих булавок та кукурудзи і коноплі в вазонах. Я буду дуже сумувати за вами, ви одна з найяскравіших сторінок мого життя. Коля, Макс і Андрій дякую вам за ці два роки, що ми просиділи разом:-) Ви стали дорогими для мене так як і Саша, Руся, Танька і Вітка, Софійка і Муся, Рома і Машка, Ксюха і Андрій. З кожним з вас є безліч спогадів, які викликають посмішку. А наша класна мама, однозначно, найкраща в світі. Я дякую школі за ці п'ять років, які я тут провчилася і ніколи не шкодуватиму, що прийшла сюди...
Он убегал... в него стреляли люди…
Проваливаясь лапой в рыхлый снег,
Волк твёрдо знал: спасения не будет...
И зверя нет страшней, чем ЧЕЛОВЕК...
А в этот миг за сотни километров,
Был в исполненье смертный приговор..
Девчонка малолетняя там где-то Уже
четвёртый делала аборт...
Малыш кричал!!! Ho крик никто не
слушал...
Он звал на помощь: «МАМОЧКА,
ПОСТОЙ!!!
Ты дай мне шанс, чтобы тебе быть
нужным!!!
Дай мне возможность жить!!! Ведь я
живой!!!»
А волк бежал... собаки глотку рвали...
Кричали люди пьяные в лесу...
Его уже почти совсем догнали...
Волк вскинул морду и смахнул слезу...
Малыш кричал, слезами заливаясь...
Как страшно HE РОДИВШИСЬ УМЕРЕТЬ!
И от железки спрятаться