Життя іде і все без коректур,
і як напишеш,так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся,бо вони як ліки.
Не бійся правди,хоч яка гірка,
Не бійся смутків,хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукати,
Бо в цьому схибиш-то уже навіки.
(Ліна Костенко)))))