Предыдущая публикация
Одной звездой богаче небо стало, одной душой беднее стал рассвет.
Какое сердце биться перестало,какого человека с нами нет... Судьба забирает лучших...светлая память
Следующая публикация
Какое сердце биться перестало,какого человека с нами нет... Судьба забирает лучших...светлая память
Комментарии 53
думати про те, що гинуть люди, справжні патріоти, не ті що кричать на
кожному
кроці слава Україні, або обвішуються стрічками і символікою, не
розуміючи насправді для чого воно, чи просто модно, а чи ще якось....
ВІН
був нашим, людським, без понтів і піару йому то не
портрібно було, його любили таким яким він був, щирим і відвертим,
світлим, відкритим
для всіх, не дволиким лицеміром. Пам'ять про нього залишиться в наших
серцях назавжди. Царство небесне і світла пам'ять ГЕРОЮ!
Кузьма був епохою Незалежної України, нашої юності та водночас багатогранною людиною. Він оригінальний, його не можна замінити: класний ведучий, шоумен, музикант-співак, трохи актор, письменник, останнім часом - діяч... Він рідний кожному, хто любив його програми, його музику. Таких - сотні тисяч людей в країні. Кузьма... він як вічна константа життя, яку вирвали з корінням і ти, раптом розумієш, що теж смертний. Що дитинство пішло разом з ним, як і юність, і вони не повернуться. Його смерть - примусила подорослішати. Смерть завжди примушує людей дорослішати, так сталося зі всією країною, коли Андрій розбився. Ми втратили частину дитинності, частину сподівань та віри. Смерть гуляє по країні - і жере людей війною. Це стає все більш очевидним - а так хочеться жити. Дожити хоча б до 60-ти... Ми будемо жити за тебе, Кузьма - поза стандартами, шаблонами. Будемо жити поза масками ханжі та пристойностями штучного соціуму. Ти був прекрасним, прикольним чувак...ЕщёПрощавай, ти був частиною мене...
Кузьма був епохою Незалежної України, нашої юності та водночас багатогранною людиною. Він оригінальний, його не можна замінити: класний ведучий, шоумен, музикант-співак, трохи актор, письменник, останнім часом - діяч... Він рідний кожному, хто любив його програми, його музику. Таких - сотні тисяч людей в країні. Кузьма... він як вічна константа життя, яку вирвали з корінням і ти, раптом розумієш, що теж смертний. Що дитинство пішло разом з ним, як і юність, і вони не повернуться. Його смерть - примусила подорослішати. Смерть завжди примушує людей дорослішати, так сталося зі всією країною, коли Андрій розбився. Ми втратили частину дитинності, частину сподівань та віри. Смерть гуляє по країні - і жере людей війною. Це стає все більш очевидним - а так хочеться жити. Дожити хоча б до 60-ти... Ми будемо жити за тебе, Кузьма - поза стандартами, шаблонами. Будемо жити поза масками ханжі та пристойностями штучного соціуму. Ти був прекрасним, прикольним чуваком. Ти був світлом у нашому спільному житті Незалежної, молодої країни. Прощавай, Людино. Прощавай, українець з великої літери "У"... Такої скорботи ще не знала Україна. Вперше ми хоронимо народного кумира. ВПЕРШЕ