Хоч Польща країна насправді чудова. Та плаче там жінка, бо хоче додому… Житло надали, допомоги багато. А діти питають щоденно про тата. В Іспанії тепло, бо південь Європи. Але всі думки про холодні окопи. В Німеччині пиво, в Італії - кава «Коли вже додому?» - питання до мами. Одна десь у Бельгії, наче б то рада. Тут друзі і вафлі, тут смак шоколаду. Та сумно щовечора, бо аксіома: На світі найкраще буває удома! Румунія також доволі привітна. Тут ціла родина, бо багатодітна. Здається живіть, що для щастя ще треба. А їм би додому, під мирнеє небо… Хтось навіть осів, повертатись не буде. Хоч знає, суспільство,за «зраду» засудить. Бо людям, на жаль, дуже часто