Ми не бачилися досить давно, майже від школи, правда, по лінії електронних сервісів підтримували контакти. І от нарешті збулося -- ми зустрілися. Я чекав на цю зустріч, сподівався на неї все життя, настільки вона була важлива для мене. Але, як завжди, часу в таких випадках абсолютно не вистачає, і той день зустрічі виявився настільки коротким, що ми навіть не встигли продемонструвати один одному свої аудіо- та відеоматеріали. Просто багато говорили: про юність, про навчання, про науку взагалі і математику зокрема, про роботу, про історію, про релігію, про вино, про жінок... Добре посиділи за добрим вином: компанію прекрасно підтримав наш земляк і однокласник Борі Василь Безушко, що також мешкає в Києві. За розмовами незчулись, як і час пролетів. І тоді, коли його майже не залишилось, згадали про музику. На жаль, дуже пізно, майже нічого не встигли записати, і то на телефон, "з ходу" та "бігом".
А вже через якусь годину після цих записів я проводжав Бориса Івановича на московський поїзд.
До нової зустрічі.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев