Я у Києві, дуже гаряче, як у кратері.
Ти, будь ласка, вклякни, помолись,
Бо я - на прицілі у снайпера.
Знаєш про себе не думаю
Жаль Тебе, рідне місто, землі.
Моя юність, чомусь, пахне гумою,
Щоби краще було Вам в житті!
Мамо, мабуть це вже все.
Сорочка залишиться білою...
Люблю, обіймаю Тебе,
Цілую разом з Україною!
Може в снайпера дочка-ровесниця,
Дев'ятнадцять також у зимі...
Яка доля для неї простелиться?
Чи знайде вона щастя в житті?
Не клени його Мамо ріднесенька!
Без Ісуса горобчик і сам не впаде...
Я жертвую життя молодесеньке,
Щоб сказали: Хрещатик вже вільно цвіте!
Ми посіяли зерна, як грона,
На Грушевській бруківці зійдуть
Слава друже Тобі з оборони!
Кращі квіти героям цвітуть!
(ніч, 01.30 в дорозі з Києва на Тернопіль)
о.Петро Половко
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 112
Хто в тобі куняє: раб? варнак?
Кличе Україна сильних духом,
Нації бракує гайдамак!
(Л. С.).
Й У КРОВІ!!! ВОНА – СУЦІЛЬНА РАНА!!!
НЕ СИДИ, МОВ РАБ, В його ЛАЙНІ –
КОЖЕН ПІДНІМАЙСЯ НА ТИРАНА!!!
(Л. Сердунич).
Й У КРОВІ!!! ВОНА – СУЦІЛЬНА РАНА!!!
НЕ СИДИ, МОВ РАБ, В його ЛАЙНІ –
КОЖЕН ПІДНІМАЙСЯ НА ТИРАНА!!!
(Л. Сердунич).
В
...ЕщёПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ У СУТИЧКАХ ))).
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
<s sy4c333
В
ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ У СУТИЧКАХ ))).
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Героям слава!!!!!!!
Палає свічка полум’ям
...Ещёкривавим,
Стікає віск розпечений вогнем,
За тих героїв, що попали в лаву,
За віру і надію полягли живцем.
Вогонь горить в серцях народу,
Душа на вістрі гострого ножа
Стоїть юнак за правду і свободу,
Лунає постріл і його нема.
В очах відвага, впевненість і воля
І так багато планів на життя…
Одна лиш мить, і зла недоля,
Назад уже немає вороття…
А поруч батько, в нього малі діти,
Залишив вдома всю свою рідню
Щоб правдою святою володіти,
За Україну вистоять в бою…
Годину тому він дзвонив дружині,
А зараз куля в голові…
Вклоняється Вкраїна цій людині..
Криваві сльози у журбі…
Там брат, там друг, там чоловік ,
Там смерть косила струджений народ,
Героєм слава всім навік…
Всіх благ із неба нагород….!!!
Кати розбіглися, кати тікали…
Як хижі нелюди-вовки
Ще вчора на колінах нація стогнала …
Сьогодні прокляті усі кати…
Сьогодні свічку запалімо…
Коліно перед Богом приклонім,
Молитву в небо піднесімо
І мир
Героям слава!!!!!!!
Палає свічка полум’ям
кривавим,
Стікає віск розпечений вогнем,
За тих героїв, що попали в лаву,
За віру і надію полягли живцем.
Вогонь горить в серцях народу,
Душа на вістрі гострого ножа
Стоїть юнак за правду і свободу,
Лунає постріл і його нема.
В очах відвага, впевненість і воля
І так багато планів на життя…
Одна лиш мить, і зла недоля,
Назад уже немає вороття…
А поруч батько, в нього малі діти,
Залишив вдома всю свою рідню
Щоб правдою святою володіти,
За Україну вистоять в бою…
Годину тому він дзвонив дружині,
А зараз куля в голові…
Вклоняється Вкраїна цій людині..
Криваві сльози у журбі…
Там брат, там друг, там чоловік ,
Там смерть косила струджений народ,
Героєм слава всім навік…
Всіх благ із неба нагород….!!!
Кати розбіглися, кати тікали…
Як хижі нелюди-вовки
Ще вчора на колінах нація стогнала …
Сьогодні прокляті усі кати…
Сьогодні свічку запалімо…
Коліно перед Богом приклонім,
Молитву в небо піднесімо
І миру щиро попросім…
Героям України вічна слава,
І вічна пам'ять крізь віки…
Єдиною країною ми стали…
Весь світ почув, що ми брати!
Казав чоловік:
мені не бачити сонця,
І дітей зустріну
лиш біля могили.
У тілі моєму –
свинець і стронцій¸
Але смерть мене
не зупинила.
Його питали:
якого чорта?!
Чому тобі не
сиділось вдома?
Ти ж ніби людина
другого сорту,
Тебе ж роками
борола втома?
А він на це:
страх пече і душить,
І від безсилля
мене все боліло.
Крім зброї, у
нас є мрії і душі.
Людина
складається не тільки з тіла.
Режим стріляє в
потилиці й спини,
Убивають людей
мисливські гвинтівки.
А все, що ми
можем – палити шини.
Україна бере початок
...Ещёз бруківки.
Казав чоловік:
мені не бачити сонця,
І дітей зустріну
лиш біля могили.
У тілі моєму –
свинець і стронцій¸
Але смерть мене
не зупинила.
Його питали:
якого чорта?!
Чому тобі не
сиділось вдома?
Ти ж ніби людина
другого сорту,
Тебе ж роками
борола втома?
А він на це:
страх пече і душить,
І від безсилля
мене все боліло.
Крім зброї, у
нас є мрії і душі.
Людина
складається не тільки з тіла.
Режим стріляє в
потилиці й спини,
Убивають людей
мисливські гвинтівки.
А все, що ми
можем – палити шини.
Україна бере початок
з бруківки.
Цвітуть на
Майдані смерті тюльпани,
Тріпочуть на
вітрі криваві знамена,
Вогонь облизує
трупи і рани.
Україна бере
початок із мене.
І знов питали:
як снайпер поцілив,
Як куля знайшла
тебе в тьмі вечоровій?
Він відповідав:
Я приїхав із Сміли.
В мене серце
світиться від любові.
Я не був героєм
і хотів лише жити,
Але пульс
зупинився від пострілу ката.
Навіть мертвим я
не покину битву,
Я й з неба вам
буду допомагати.
Лиш не
зупиняйтесь, вставайте, боріться,
Не може тривати
вічно облога!
Нас не зупинить
жодна міліція,
Єдиний наш вихід
– це перемога!