Встань, Тарасе,подивися на свою Вкраїну! Ти ж бо мріяв про квітучу-побачиш руїну. Де поля позаростали терном й бур"янами, Бо ніяк не розподілять їх поміж панами. Не між людом прцьовитим,що толк в цьому знає, Що трудиться й рідну землю потом поливає. А між тими злодюгами-парламентарями, Що дорвалися до влади і стали царями. Все їм мало! Не працюють фабрики, заводи, А вони лиш засідають*на благо народу*. А люд гине,за границю в найми подається, А*еліта*українська в маєтках сміється. Не їх горе,що Вкраїну рідну сплюндрували , І пів світу ще скупили за те,що тут вкрали. Нема життя для народу не живе- існує, А своєю кров"ю й потом упирів годує. Що їм з того,що сироти з голоду вмирають, Старі люди недоїдки в смітниках збирають. А закону, правосуддя нема і впомині...... Скажи,БАТЬКУ,невже буде завжди так,як нині?? Мовчить КОБЗАР..... Скільки можна поради питати? Пора самим,добрі люди,виходу шукати. Ох *еліто*українська,як з тобою жити? Згребти б усю до купоньки,тай в Дніпрі втопити! Так булькнути,щоби хвиля берег сколихнула..... Жаль,такого не буває,щоб лайно тонуло. Поспливає й тихесенько берега приб"ється, Та й крадькома у затінку на ноги зіпнеться. Тому треба,як вчив ТАРАС,сориру гострити, БУДИТЬ ЛЮДЕЙ,ЗБИРАТЬ СИЛУ І ПОЧИНАТЬ ЖИТИ!!!!!!! Ірина Реднич.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 2