Цей Великдень не такий, як інші.
Ці свята гіркіш од полинý.
Спомини колишні -- найтепліші,
ніби, то було у давнину...
Місим паску на сльозах і крові.
Молимось до неба й образів.
Боже, сили дай. І дай любові.
Згинути не дай нам од катів.
Нині свято шириться землею.
Писанки ажурні, аж блищать.
Крашанки червоною душею
хочуть нам про чудо нагадать.
Що Христос -- воскрес. І є надія.
Бо ціну заплачено життям.
Місим паску. Плачем. І говієм.
Рвемо серце болем й каяттям.
Скільки душ окрайчик не скуштує
тих пасòк, що мама напекла.
Скільки в небі десь собі раює?
Мама жде... А їх усе нема.
Цей Великдень не такий, як інші.
Ці свята гіркіш од полинý.
Та Христос -- воскрес! І то -- найліпше.
Вірим, що п