31 декабря Костик поставил эту песню на свою страницу в фейсбуке. И за новогодними хлопотами я её пропустила... сегодня мой папа Віктор Зубович сделал...
Які б сильні ми не були, підтримка збІльшує наші сили. Вона як ковток свіжого повітря, коли навалюється біда і не дає дихати. Дякуємо всіх за підтримку, та дива не сталося...
Сталося НАЙСТРАШНІШЕ... Сьогодні на 50-у році життя покинув нас наш дорогий і любимий зять прекрасний чоловік, батько _ Костянтин. У наших серцях назавжди залишиться біль і смуток непоправної втрати. Костя низько вклоняємося перед твоєю світлою пам’яттю. Ні час, ні роки не зітруть найкращі спогади, любов і вдячність за те що ти був у нашому житті. Низький уклін і вдячність тобі від зовсім незнайомих людей...
Вже сьогодні, спасіння у вигляді донорських органів отримали троє людей. Ти так хотів жити...твоє бідне серце з ч