Ліна Костенко
А на моїй землі іде війна , … Стріляють танки і ревуть гармати ...
Сповита горем , в чорному вбранні , … Сльозами вмилась не одна вже мати
... Найкращі з кращих падають від куль , … Грудьми своїми землю
прикривають ... Сумним набатом в селах і містах , ... Звучать слова: «
Герої не вмирають ! » … Вони живуть навіки у серцях … І в пам’яті народу
України ... І не дозволять нашим ворогам ... Перетворить Вітчизну на
руїни ... Ми вистоїм. Здолаємо катів , … Як маків – цвіт розквітне
Україна ! … На тих місцях, де йдуть тепер бої , … В земнім поклоні
схилиться калина …
— Послушай, — друзья говорят мне на ухо, —
— Все будет отлично, не падай лишь духом.
— Все будет отлично, — киваю им сухо.
И падаю, падаю, падаю духом…
Татьяна Шубина