***
Ще один світ – у яму.
Світ, що не став ще мамою.
Світ – безтурботна дитина –
Загинув.
Ще один вирок – дорога.
З Богом а чи до Бога?
Та однозначно – в яму
Канув.
Усмішка на фотографії,
Снігу холодна графіка…
Сонячний цвинтарний будень.
Тільки її не буде.
Січень упав на груди.
Більше її не буде.
Ну а батьки – при тямі –
З нею в бездонній ямі.
18.01.17
***
Злизує травень з обкладинки грудня
Снігу шершаву печать.
Букви зіщулені – втомлені люди
Кволо заходять у чат.
Пальці не слухають, клавіші мерзнуть,
Висне програма життя.
Ніби мороз молоденьку люцерну,
Голос горлянку підтяв.
Слава до слова протягує руки,
Іній – до мокрих дротів,
Схлипує тихо, вгамовує стукіт
Серце надії. Хотів
Вимкнути музику – світло погасло.
День послизнувся і впав.
Шкірка банана заповнила пазли
Серед бурульок і трав.
Вузлик зітхання на ниточці мови…
Літепла прагне любов.
Щастя у душу вривається знову
Нехтує низку відмов.
01-02.12.15