Предыдущая публикация
І прийде день
Шановний уряд, судді, депутати,
Дозвольте дуже чемно запитати, -
Коли ж ви вже, нахабні пед..сти,
Брехати перестанете і красти?
Коли ж ви нажеретеся, падлюки?
Бодай би вам покорчило ті руки,
Що ними ви, неначе навіжені,
Собі усе гребете у кишені!
Та щоб же вас, паскуд, поїли пранці,
Шматок застряг у жадібній горлянці,
Коли вночі і вдень ви без упину
Грабуєте нещасну Україну!
У вас "наколядовані" мільйони,
Маєтки за стіною охорони,
Але і в діамантах ви огидні,
І в розкошах нечуваних - ви злидні.
Пани чужого роду і підпанки,
Ви вбрались в українські вишиванки,
Й обсівши Україну, ніби воші,
Із неї ссете гроші, гроші, гроші!
Ховаючи презирливі усмішки,
Народу кажуть: "Потерпіть ще трішки",
Й барига шоколадний щось цвірінька,
А, трясця вашій матері ковінька!
Терпець уже вривається! Набридло!
Ми люди! - Українці, а не бидло!
Ото ж бо, начувайтесь, бузувіри,
Бо гнів людський не відатиме міри.
На вас, таких розумників, я гляну,
Коли в загравах нового Майдану
Ви будете висіти, як гірлянди,
На ліхтарях з вождем своєї банди.
І прийде день - вас, глитаї неситі,
Немов щурів, утоплять у кориті,
В калюжі крові сонце зійде грізно,
Тоді ви схаменетеся, - та пізно.
Следующая публикация
Комментарии 3