Предыдущая публикация
РІДНА МОВА...
Яка ж бо ти красива, Рідна Мово…
Чистіша від сльозинки і роси…
Кожен твій склад…-І кожне твоє слово,
Сповнене змісту, мудрості й краси…
Мова —ОСНОВА кожного народу,
Його багатство, зброя й почуття,
Тебе ламали, переслідували зроду,
Вселяли в тебе суржик мов сміття…
Шевченко…Котляревський…Українка…
Твої батьки хрещені на віки,
Кожен листок, кожнісінька сторінка…
То мудрості народної книжки…
Ласкава…Милозвучна…Життєдайна…
Дзвінкоголоса…Влучна і П,янка…
Прадавня…Щира…Калинова… Файна…
Вишнева…Солов’їна…І гнучка…
Джерельна…Неповторна…Рідна…Чиста…
Багата…Розмаїта…-І щемка…
Ти Сонцесяйна… Тепла…Промениста…
Ти Веселкова і Грайлива мов ріка…
"Стежина - Стежечка"…-"Доріжка-Доріженька"…
Так мило, ніжно й лагідно звучить…
У тебе навіть «Ворог—Воріженько»…
Котрий тебе так хоче придушить….
Ти ж доброзичлива, незнищена й достойна…
Найкращі українською — пісні…
Ти для сусіда східного отруйна…
Ввижаєшся Бандерою у сні…
Мово ти є…Була …-І завжди будеш!
Як рідна Україна...- На віки!
Вивчайте мову - Не цурайтесь люди…
Всі мови гарні…- От лиш злі є язики…
Следующая публикация
Нет комментариев