МАТУСЮ ,ПАМ'ЯТАЙ МЕНЕ ЖИВОГО
Матусю, пам'ятай мене живого,
Бо навіть спам'ятатися не встиг
Від кулі снайпера мені чужого
Я наймолодший з тих,хто в землю ліг.
Пробач,завдав голубко тобі болю ,
І чорну хустку доля одягла.
Я стану птахом,небом і росою
Всім тим ,ким би не став я за життя,
До ніг твоїх встелюсь осіннім листом,
Ранковим сонцем ляжу на плече,
До рук впаду калиновим намистом,
Проллюсь дощем весняним в озірце...
Я буду скрізь тебе охороняти,
Я стану білим ангелом твоїм,
Посмертно не хотів Героєм стати,
Я вірив,що повернуся живим...
Матусю, пам'ятай мене малого
Я так любив розмай твоїх пісень.
Із вас тепер найближче я до Бога
Ночей немає... Тут є лише день...
Є лише світло