Я люблю свою країну.
Впевнена, що події останніх двох місяців змусили задуматись кожного, як ми хочемо жити далі. Саме тепер постає питання, що далі?
Кожен, хто хоч раз відвідав Майдан чи просто співчуває активістам під загрозою. Ви впевнені, що завтра не почнуть ходити по домівках і забирати так звані правоохоронці, вивозити в ліс і вибивати з вас покази чи зізнання у вчиненні якось злочинів. А далі, масово саджати по тюрмам. Чомусь це вдається дуже реальним. А почалося все з студентів, які поверталися з Майдану, активістів, що були захоплені Беркутом на Грушевського, постраждалих, яких привезли в лікарні, учасників Автомайдану, що боронили Київ від безчинств тітушок. Я не знайома з цими л
Я шокована.
Тим, що відбувається. Кожного дня захоплюють активістів тої чи іншої організації: активістів євро майдану, правого сектору, журналістів, автомайданівців. Кудись везуть, б’ють і вбивають. Багато новин про те, що когось знайшли побитим. Про решту – тільки мовчання. Повідомляють про п’ять осіб, що вже загинули, величезна кількість поранених та побитих. Але думаю цифри неточні. Де ті люди, що зникли? Котрих вивезли у невідомому напрямку на машинах без номерних знаків? І хто це робить – працівники правоохоронних органів, тітушки, бандити?
Жоден політик від влади не висловив співчуття сім’ям людей що загинули. Загинули від явно злочинних дій правоохоронців: хтось від вогнепальних пора