Письмо к матери русского солдата.
Здравствуй! Я не знаю, как к тебе обратиться. Ты мне не сестра, у нас нет общей родни, не подруга. Мы никогда с тобой не виделись, но я знаю тебя, и то, что ты есть. Я увидела тебя в глазах твоего сына. Нет, нет, не пугайся, с ним все нормально.
Он сидел в большой военной машине, у нас много таких ездит теперь, серьезный, сосредоточенный, на обочине дороги, ведущей от России на Мариуполь. Правда весь в пыли, чуть замученный дорогой и солнцем, и поэтому грустный, сидел, опираясь на автомат, словно ища в нем поддержку.
В этой машине были все такие, мальчишки. Одинаковые, с оттопыренными ушами, в светло-зеленой форме, с пушком над верхней губой, с уставшими,
Мало хто знає, що автор відомого вірша "Любіть Україну", Володимир Сосюра, родом із Дебальцево...
Розкажіть мені ще про "руськіймір"
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.
Для нас вона в світі єдина,
одна в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці
Не плач, кохана, чуєш, я живий. Не міг тобі раніше подзвонити. То був страшний, запеклий, довгий бій, Та ми не мали права відступити.
Скажи хоч слово, мила, не журись. Утри сльозу й нарешті посміхнися, А ще молись, за нас усіх молись. І матері від мене поклонися.
Цілуй дітей і батькові привіт, Скажи, його «Кобзар» тепер в нагоді: Ми з хлопцями завчили «Заповіт», Під обстрілом читаємо відтоді.
Пробач, ріденька, знову мушу йти. І не питай, куди тепер рушаю. Мене чекають прокляті світи, Коли вернусь я й сам уже не знаю.
Вона в сльозах стискає телефон, Пусті гудки, в душі гроза лютує. Та він живий, то був поганий сон, Її любов його, таки, рятує!
А він десь там, де небо у вогні. Боронить сво
Главная
(единственная) задача бесчисленных путинских провокаций последнего времени –
уже совершенных, совершаемых сейчас, запланированных на ближайшее время –
спровоцировать начало гражданской войны в Украине.
Все эти хамские заявления МИДа
РФ, маневры войск Западного и Центрального округов, десанты российских
депутатов в Севастополь, захваты здания ВР Крыма и аэропортов Симферополя и
Севастополя, назначение крымским премьером «авторитетного
деятеля», партия которого получила на
последних выборах аж 3% голосов, беспредел российских военных в Крыму,
надругательства над украинским флагом, оскорбляющая Украину и украинцев
кампания в официозных СМИ, циничное воспевание садистов из «Беркута», вы