”Мир вам с небес, вам, труженикам битвы...

“
Далекий 1853 рік приніс на українську землю страхіття Кримської війни. Тисячі молодих хлопців й чоловіків були вимушені кілька років щедро проливати кров через амбіції російського імператора в світовій гегемонії...
Найстрашніше слово в тодішніх розмовах — «Севастополь».
Оборона цього міста увійшла до всіх військових енциклопедій світу, масштабність баталій довгі роки слугувала джерелом створення героїчних опусів, і за всім цим загубились імена тих, на чиїх плечах лежав безпосередньо тягар боїв.
Проте, щонайменше два імені, пов’язані з Черніговом і обороною Севастополя, все ж є: полковник Микола Толмачов та генерал-майор Гордій Дроздовський.
Обом судилося потрапити на війну в дуже молодому віці — Толмачову був 21 рік, Дроздовському не було ще й 19. Обоє пройшли саме горнило битв, обоє мали за те нагороди. Доля кожного склалася по-різному: про Толмачова відомо зовсім небагато, а от Гордій Дроздовський встиг покомандувати піхотним Острозьким полком, який ще уславить себе в Першій світовій, встиг дати світу сина Михайла, генерала, що стане відомим як керівник Білого руху на Донщині та Кубані.
Обоє героїв Севастополя нині покояться на старому, Петропавлівському кладовищі. І обидва — вже не часті гості у згадках сучасності…
Джерело: Цікавий #Чернігів