А давайте помандруємо у, скажімо, Нойшванштайн не вибираючись із Чернігова?

Гадаєте, це неможливо?! Схоже, майже два століття тому іноземці бачили наше місто куди більш симпатичнішим, ніж ми звикли думати. І сьогодні — маємо тому отакий, дещо казковий, доказ...
Далекого 1841 року до Чернігова, під час поїздки європейською частиною Російської імперії, прибув відомий натураліст і справжній саксонець Йоган Блазіус. Як науковця його цікавила, звісно, природа, проте, будучи людиною вельми допитливою та педантичною, як і належить справжнім саксонцям, Блазіус замалював та описав найцікавішу архітектуру, яку йому довелося побачити на півночі та півдні. Повернувшись із подорожі, натураліст об'єднав свої записи в книгу та прикрасив її чудовими гравюрами. Наприклад, розділ «Подорож Україною», відкривається прегарною панорамою українського степу з млинами та чумацьким обозом...
Чернігів також не лишився осторонь уваги: розділ VII «Від Могилева до Чернігова» радує одразу трьома архітектурними перлинами — Спасо-Преображенським та Успенським соборами, а також чудом, створеним, найвірогідніше, генієм Івана Зарудного — біленькими бароковими шатами П'ятницької церкви, унікальної пам'ятки руського зодчества.
Щоправда, створюючи гравюри, натураліст дуже старався відобразити красу краю у більш зрозумілій для тогочасного романтичного європейця формі, тож деякі пропорції храмів вражають фантазійністю та витягнутістю: П'ятницька церква надзвичайно пострункішала, вікна перетворилися у витягнуті світлові вертикалі, а шпиль чимось уподобився до ризького храму Святого Петра.
Крім того, задля ефектнішої подачі, велична споруда була поміщена автором на узвишшя, і для краси тла — на горизонті, поза церквою, Блазіус розмістив зліва дзеркально відображені краєвиди на Єлецький монастир, а праворуч, схоже, опинилася ціла соборна дзвіниця з Валу, яких, звісно, на Застриженні бути не може. Варто віддати належне — хоч романтизм й видав багато бажаного за дійсне, проте настільки красивою, як на сторінках книги видатного дослідника, чернігівська церква-чепурушка навряд ще коли була.
Отак і популяризували туристичний Чернігів майже два століття тому!
Літографія 1844 року з книги Й. Блазіуса «Подорож Європейською Росією у 1840–1841». Бібліотека Гарвардського університету
Джерело: Цікавий #Чернігів