Найрідніші

Крім мого рідного села,
Моєї рідної хатини,
Я полюбити не змогла
Ніяке місце,ще з дитини.
Хіба можливо закохатись,
У те, що для душі чуже?!
Так люблю завжди повертатись
Туди, де найдорожче жде.
Там сад цвіте в моїх очах
І дихаю вишневим цвітом.
Де зустрічає співом птах,
А серце так чекає літа.
Я залишу у цьому вірші,
Усе, що маю найрідніше,
Воно залишилось в душі,
І так з дитинства серце тішить.
06.05.2017р.
Таня Бірц