Сильна жінка ніби-то не плаче –
На обличчі спокій залиша…
Та ніхто ніколи не побачить,
Як зривається на крик її душа.
Сильна жінка ніби-то не чує,
Що за спи́ною торочать язики.
Та ніхто ніколи не відчує,
Як це все дається їй в знаки
Сильну жінку ніби не хвилює
Жмут думок, на неї кинутий сміттям.
Вона посмішку щодня собі малює
І приховує образи під вбранням. Сильна жінка, скажете – не любить,
Мов у неї серце кам‘яне.
Та її любов ночами губить,
Нагадавши вкотре про сумне.
Сильна жінка виграє́ двобої,
Залишаючись незламною повік.
Тільки прагне одного́: щоб буть слабкою
Їй дозволив справжній чоловік…
А.Штомпель
Спинися на хвилинку, озирнись,
Хоч і війна, але життя кипить.
І хай не все так, як було колись,
Та цінувати треба кожну мить.
Лиш не втрачай своєї доброти
І не дивись, що так змінились люди.
Хтось робить зле комусь, а ти
Роби добро й воно у тебе буде.
Терпіння наберись і віру май
У те, що стане легше скоро жити.
Про власну совість зАвжди дбай
І серце хай залишиться відкритим.
Війна мине, як найстрашніший сон
І сміх уже лунатиме надворі.
А ти піднімиш руки до ікон
Й подякуєш, що не зламався в горі.