Сьогодні під час спілкування з журналістом радіо «Свобода» я в черговий раз переконався, що Мінприроди, замість реформування природоохоронної галузі, розв’язання проблем поводження з небезпечними відходами та полагодження екологічних кризових проблем у регіонах, обрало інший шлях.

Департамент міністерства, який відстоює інтереси фіктивних «фірм-метеликів», що не мають матеріальної бази, відповідного устаткування та кваліфікованого персоналу для обробки та знешкодження небезпечних відходів, звинувачує мене в лобізмі.
Так. Я дійсно захищаю інтереси реально діючих підприємств, які працюють у сфері поводження з відходами, та звернулися до мене як до заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Я дійсно був на цих підприємствах і бачив як вони працюють. Саме такі організації, які «стоять на землі», намагаються контролювати та «координувати» чиновники з міністерства.
Якщо Мінприроди бажає захищати в Апеляційній раді підставні, фіктивні підприємства, це його проблема. Я хочу навести лад.
В Україні не триста ліцензіатів, а десяток реально діючих підприємств, які мають право на отримання ліцензії. Це українські та міжнародні кампанії або кампанії з міжнародними інвестиціями, у яких міністерство забирає ліцензії, щоб на тендерах вигравали державні підприємства.
Такі, як компанія «Укреко-ойл», проти якої відкрито кримінальне провадження за підробку документів заради виграшу тендеру на утилізацію небезпечних відходів.
Поміркуйте: під носом у департаменту працює державне підприємство, підпорядковане Мінприроди, яке має його ліцензію, але не має матеріальної бази та посилається на фіктивних субпідрядників.
В такому разі, я пишаюся тим, що я лобіюю інтереси реально діючого сектору економіки, і ганьба чиновникам, які лобіюють інтереси фіктивних фірм!