22 січня Музею українського побуту виповнилося 4 роки. У цей день 2013 року у фойє Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася перша виставка предметів українського побуту з колекції родини Ульяничів. Співпраця Університету і колекціонерів Ульяничів була плідною, а інтерес університетської спільноти до експонатів був настільки великим, що відразу стало зрозуміло: потрібно робити більшу виставку, з більшою кількістю експонатів, більшу за площею експозицій та розраховану на ширшу аудиторію. І ось уже 15 лютого того ж року було урочисто відкрито «Виставку старовинної української вишивки, ткацтва та текстилю».
Це новітня історія музею. Починалося ж все значно раніше. Перша колекція предметів українського побуту з’явилася в Київському педагогічному училищі №2 імені К.Д.Ушинського, яке потім стало Педагогічним інститутом Київського університету імені Бориса Грінченка. В українській світлиці були рушники, одяг, предмети ткацтва й гончарства, дерев`яні та металеві знаряддя праці. Цей етнографічний куточок нараховував 165 експонатів.
Приватна ж колекція родини Ульяничів бере свій початок у середині 19 ст. з особистих речей православного церковнослужителя села Хотень, що на Хмельниччині, - Назарія Ульянича. Тоді це були церковні книги та періодичні видання того часу. Син Назарія, Петро, долучився до колекції мідними самоварами та бронзовими підсвічниками. Справжнє ж збирацтво Назарія продовжив онук – Анатолій Петрович Ульянич. Історик, шкільний вчитель, директор школи – спадкоємний збирач старовини зосередив свою увагу передусім на стародруках, історичній літературі та грошових знаках. Є здогадки, що багато зібраних експонатів родини Ульяничів втратилися впродовж буремних років революцій, голодоморів, війн. А в 1976 році син Анатолія Петровича Ульянича – Анатолій Анатолійович Ульянич - продовжив музейну справу батька, діда й прадіда. Найбільшою кількістю експонатів колекція поповнилася у перші роки Незалежності України. Переважна більшість експонатів селянського побуту потрапила до колекції від Ульяничевих кровних і некровних родичів - родин Ковальців, Лясковців, Кащиних, Жуковських, Годунів, Рудоміних… Були родини друзів, знайомих і незнайомих людей, що віддали до колекції Ульяничів свої родинні реліквії. Серед них - родина Аргунових, Єресів, Казимірових, Самохвалових, Грабарчуків, Бикорізів… Географія родин – вся Україна від краю до краю. Фотографії дарувальників і відомості про них родина Ульяничів шанобливо зберігає впродовж багатьох десятиліть.
Докладніше про Музей українського побуту Педагогічного інституту Київського Університету імені Бориса Грінченка - на нашій сторінці університетського порталу: http://pi.kubg.edu.ua/struktura/inshi-pidrozdily/muzei-ukrainskoho-pobutu/istoriia-muzeiu.html #родина #ulyanych #родинаульяничів #старожитності #старожитностіульяничів #музей #музейукраїнськогопобуту #українськийрушник, #українськавишивка #освіта #університетгрінченка #київ #україна #grinchenkouniversity #kyiv #ukraine #museum #museumofukrainianculture #ukrainianrushnyk #ukrainianembroidery #education #ukrainiantraditions #ethnography #exhibit #antiques #history #excursion
Присоединяйтесь — мы покажем вам много интересного
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1