Я бачила сон, як на небі,

Відкрились ворота великі,
І ангел позвав до себе
Промовивши мені тихо,
«За те, що ти вибачаєш,
Своїх ворогів, йди до мене -
Тепер ти багато пізнаєш,
Про справжні дари Едему.
Дари ці не в змозі торкати,
Жорстокі та горді люди,
Їх можуть лише мати
Такі, що добро не забудуть,
Хто щирий, хто не задається,
Хто слави собі не шукає...
Лише таким дар дається,
Який ти зараз пізнаєш.
Ангел торкнувся до мене -
Тепло розлилося по тілу.
Й вернувся до себе на небо...
Та дар той я не зрозуміла.
Оксана Мальва