Предыдущая публикация
Колись...
Значно менше слів мало свій застосунок.
Образи. Обриси. Вверх. Різко вниз.
По гальмах. Немов по розірваних струнах.
І вальс іншим був. А ще медляки.
Навіть сонце світило чомусь яскравіше.
Дотики губ перш за все до руки,
А потім вже вище. А потім вже вище.
І віра у світ. Ми у світ щиро вірили.
А ще довіряли свої таємниці.
Чи то ми малими були, а чи милими,
А втім, яка врешті-решт же різниця?
Знаєш, колись було легше. Ніж зараз.
Значно менше слів. Вчинків побільше.
Колись все щирим і справжнім здавалося.
Колись і ми були також справжніші.
_______________
В. Кучерявий
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев