Предыдущая публикация
А груша цвіла....вже не було вузлуватих ,роками покручених віт,старих ран, що глибокими шрамами стан їй покрили....Був лиш цвіт,білий ніжний пречистий цвіт , і була ота груша,ніби лебідь,що не в змозі злетіти,до сонця простер білі крила....Так бентежно світилася у своїй невимовній красі,така горда й велична у дзінкому рожевім світанні.Краплі сонця іскрилися на пелюстках у духм"яній росі,і ніхто не знав того,що груша цвіла востаннє.....
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев