Ви частенько сюди приїзджали

В нашу Кам'янку,
рідне село
Ми вас радо завжди
зустрічали
Дарували своє вам
тепло.
Ми гостинно столи
накривали
борщ,вареники,сало,
м'ясце.
Вас любили ми,вас
ми чекали
І завжди вам казали
про це.
Ви хотіли побачити
рідних,
Обійняти матусю,
сестру
На могилу до батька
сходити
І провідати бабцю
свою.
Ваші друзі завжди вас привітно
Зустрічали в домівках своїх
З ними ви про життя
розмовляли
І був щирим ваш
радісний сміх.
Ви російською тут
розмовляли
І за це не вбивав вас
ніхто.
Українські пісні ви
співали,
вам тут весело й
добре було.
Народилися ви в
Україні,
В Україні навчались,
жили
Ви любили свою
Батьківщину
І пишалися нею
завжди.
А тепер ви мовчазно,
покірно
Проводжаєте ваших
синів
В Україну рідну
домівку
Убивати тут ваших
братів.
Ми для вас вже не
рідні,не друзі
Ми тепер вже для вас вороги,
Ми "бандерівці,кляті
нацисти",
Ми тепер для вас стали "хохли".
Лиш на Бога,надію
я маю
Що відкриє вам очі
сліпі,
Ми не вбивці і не
окупанти
Ми живемо на нашій
землі.
Нашу правду не хочете чути,
ви погрузли в російській брехні,
ви зріклися від батька і брата,
від своєї зріклися
рідні.
Вже не будете ви
приїзджати
В нашу Кам'янку-
рідне село
Ми не хочемо вас
зустрічати
Дарувати своє вам
тепло.