Після народження першої дитини слов'яни заміжню жінку називали або "молодухою", або "бабою" - залежно від статі малюка. Якщо народився хлопчик, його мати автоматично ставала "молодухою", тобто молодою матір'ю. Жінка, яка народила дівчинку, нарікалася "бабою". Це слово мало у слов'ян зовсім інше, ніж зараз, значення. Частка "ба" мала значення - "бути", "існувати", "бути тут і зараз", буквально "жити". Ще одне значення слова "ба" - більш давнє - "ворота життя". Тисячоліття тому божественне місто Вавилон (Бабелон) називалося Бабель, що означало "Ворота Бога"... Якщо жінка стала брамою для інших брам (дівчинки, яка виросте і теж породить на світ нове життя), то вона двічі "ба-ба". У цьому слові