А завтра травень… Все навкруг зазеленіло,
На повну силу розгортається весна!
І цьому факту ми б усі колись раділи,
Але сьогодні - в Україні йде війна…
А завтра травень. Нам би плани будувати,
Пташиний спів спокійно слухати з вікна,
Сезон шашличний на природі відкривати,
Але сьогодні - в Україні йде війна…
А завтра травень… Ця весна сумною стала,
І замість квітів сходять втрати й ордена.
Життів багато ця весна уже забрала,
Бо в Україні вже більше року йде війна.
Вже завтра травень. Хай наблизить перемогу,
Нехай закрутиться магічний сонця вир
І згине Мордор,. бо назад нема дороги.
А в Україні запанує врешті мир!
Вікторія Чорній.
А ми з Бузком востаннє п'ємо Каву.
Він розімлів, стомився і поблід...
Болять гілки, — їх без жалю ламали
І він весні вже дивиться услід.
А квітнув так безпечно, гонорово
І кожному по щастю обіцяв.
Зневірився... І те йому бузково...
Що ні один «спасибі» не сказав.
Оце і все... Вже літо на порозі.
Нехай ще доколише мрії-сни.
Вітри проспить і перетерпить грози...
Зустрінемось наступної весни?..
Оксана Сметанюк
ГІРКА ПАСКА
Оце вже третій рік
Печу я гірку паску..
У Великоднє тісто
замішую печаль..
І обтираю сльози
в засoвгану запáску.
A ceрце аж до болю
Стискає гіркий жаль.
Думки летять в минуле,
Коли цвіли барвінки
Пеклась солодка паска
У мирні тихі дні.
Війна перегорнула
щасливі ті сторíнки
Стрічаєм Великóдень
В заплаканій весні.
Церковний дзвін зливається
із гулами сирени..
Душа уся прогіркла
журбою й полинòм.
А у веснянім гáю
зазеленіли клени..
Й старенька наша вишня
квітує за вікном.
Тай жити якось треба,
Бо діти та онуки.
Церую темні діри,
що у моїй душі.
Не буду нині думать
про горе і розлуки..
Піду краще у сад...
посію спориші.
30 Квітня, 2024
Оксана Лесик-Падучак
Напишите, что Вы ищете, и мы постараемся это найти!
Левая колонка
О группе
Калинова моя Україна!
Край пісенний, мій край чарівний!
Де від прадіда-діда родина,
Тато з мамою прихисток мій.
Рідне місто – перлина в степах.
Перший крок, перше слово, кохання.
Запах хліба, колиска в житах,
Перші сльози, і перше зізнання.
Кожен клаптик тут рідний такий,
Все з дитинства своє і знайоме.
Стежка та, що веде у світи,
І щоразу вертає до дому.
Рідний дім, моя рідна земля,
Де моя пуповина зарита.
Я дитина, я донька твоя,
І душа моя завжди відкрита.
Калинова країно моя!
Хіба краща у світі буває?
Я дитина, я донька твоя!
Моє серце для тебе співає!
автор: Наталка Долинська.
Все буде УКРАЇНА ❗💙💛🇺🇦