Читаю все оте і плачу,
І думаю...А де ж то Бог?
Ніколи нелюдам я не пробачу,
Сліз, болю, жалЮ і тривог.
В потоці вод пливуть хати,
Тварини, люди все змішалось.
Нема доріг, зникли мости,
І серце щемом обізвалось.
Зойкнув батьківський дім,
Нахилився, тріснув, поплив.
Скільки спогадів залишилось в нім,
Що це? Він ніби голосив...
І здивування у вікнах- очицях,
Старий комин набрав води.
Змило гніздечко і птиця
Не розуміє... Летіти куди?
В водяній пастці люди, тварини,
Плинуть, намагаються врятуватися.
Та немає сил... йдуть до загину,
Боже, як таке могло статися?!
Де Ной? Дерев'яний ковчег,
Забрав би кожної тварі по парі.
Де Вищі сили ваш оберег
Напишите, что Вы ищете, и мы постараемся это найти!
Левая колонка
О группе
Калинова моя Україна!
Край пісенний, мій край чарівний!
Де від прадіда-діда родина,
Тато з мамою прихисток мій.
Рідне місто – перлина в степах.
Перший крок, перше слово, кохання.
Запах хліба, колиска в житах,
Перші сльози, і перше зізнання.
Кожен клаптик тут рідний такий,
Все з дитинства своє і знайоме.
Стежка та, що веде у світи,
І щоразу вертає до дому.
Рідний дім, моя рідна земля,
Де моя пуповина зарита.
Я дитина, я донька твоя,
І душа моя завжди відкрита.
Калинова країно моя!
Хіба краща у світі буває?
Я дитина, я донька твоя!
Моє серце для тебе співає!
автор: Наталка Долинська.
Все буде УКРАЇНА ❗💙💛🇺🇦