Шануймося, в минулому наше майбутнє.....

«Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани», – безсмертний вислів М.Т. Рильського.

Подорож в наше минуле:

«Покрова Пресвятої Богородиці - знак любові, яку Матір Божа відчуває до людей. Який незримо покриває й захищає кожного українця, оберігаючи і допомагаючи у нелегкий час. Свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва, та всіх захисників України. За легендою, у цей день військо русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Царгород - Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього русичі и вже не могли побачити цих людей. Як вказують джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийн

І таке буває...

В молодят знайшлось малятко, Янголя неначе… Рада мама, радий татко, А дитина — плаче! Дасть десь трошки передиху, Ну, а потім — знову… Якось жінка вночі тихо Почала розмову: — Май же совісті хоч краплю! Чи ти не людина? Я вже в двері ледве втраплю… То й твоя дитина! Колиши хоч ти пів ночі… Не цілу ж, одначе! Той кивнув. Заснула жінка. Схопилась від плачу. Розібралась що й до чого — Під бік стусанами: — Бач, як спить, аж свище носом… Договір між нами! Чоловік лиш оком мигнув — — Та я не ледачий… Гойдай свою половину, А моя — хай плаче! © Оксана Сметанюк