«Революція»

Стояла дівчина серед війни
І революція шуміла їй у спину
Немов воскресли давні сни –
Боролась за державу без зупину!
Летіли кулі понад головою
Свистіли по спині чужі кийки,
Але здаватися ось так без бою
І продаватися за кляті копійки
Ні, не готова! Це ж ганьба
Собою мов товаром торгувати!
Єдине щастя – чесна боротьба
Яку засуджують вельможні і багаті.
Ні, не для того виростила ненька,
Щоб зрадила дитина свій народ
І любу Україну, що така рідненька
Стоїть невидимо і обіймає воєвод,
Що в бій ідуть і не сидять удома
За честь себе і діточок майбутніх
Воюють до останнього, без втоми
За всіх, що повмирала й тут присутніх.
Не осоромимо же ж тих героїв,
Що спочивають у сирій землі
Не пошкодуємо на ворогів набоїв
І будемо до них безмежно злі!
Або ми зараз будуємо країну,
Або ми потім будемо рабами
І наші імена в обіймах тліну
Згадаються лише сільськими псами.