Слухайте історію сумну

як зустрів я дівчину одну,
сподобалась вона мені, - подумав я
підійшов, і познайомився.
А далі було класно
все весело й прекрасно,
гуляли й веселились ми
та стали вже коханими.
Я зрозумів одну цікаву річ
в ту темну та прекрасну ніч,
що ангела на землю Бог мені послав
щоб я її коханою назвав.
Я дуже сильно її кохав
і коханню меж не знав,
я думав разом ми навіки
а виявилось це були тільки звуки.
Не було між нами такого кохання
щоб аж з*являлися бажання,
щодня її сильно кохати
та ні на хвилину про неї не забувати.
Вона була саме тією
яка не слідкувала за моєю душею,
вона мовляв - я не твоя
просто пішла з мого життя.
Я довго сидів
Та не міг зрозуміти,
Колись життю я радів
Тепер повинен вмирати.
Що день, тим сильніше
Що хвилини в душі,
Що секунди бистріше
В серце колять ножі.
Я здавалося б живу
Ходю, бачу, думаю, радію,
Та все ж таки умру
І не побачу те, про що мрію.
Чому? За що? Навіщо?
Крутилось в моїй голові,
Шукаю я щось постійно
Та не знаходю відповіді.
Ніхто не кохає
Зла всі бажають,
Нікому не потрібен
Та ніхто не поважає.
Як хочется померти
Нічого не знати,
Щоб нікого не бачити
Та на всіх наплювати.
ЮРИЙ ИЩЕНКО