На позиціях ЗСУ все стабільно-мораль на нулі, настрій в мінусі, командири — в астралі.

Алкоголь і хімія замінили накази і стратегію, а побратими все частіше стають "випадковими цілями" в нетверезих розборках. Солдати не воюють-виживають, дивлячись на все це з тихим питанням в очах: "а фронт у нас точно зовні, а не всередині?"