***

Чи на радість, чи на біду,
Увірвався в мою весну,
В моє серце зайшов без стуку,
Що посієш там: радість, чи муку?
Це насправді, чи тільки сон?
Та солодкий отой полон.
Розчиняюсь в тобі, мов цукор,
Лиш тримай мене міцно за руку.
У обіймах твоїх тону,
Наче віск від жаги стечу,
Божеволію я тобою,
П'ю до дна цей нектар любові.
Чи на радість, чи на біду,
В душу, серце, у кров мою
Ти потрапив. Одним стали двоє ...
І тепер ти навік зі мною.
© Зоряна Кіндратишин
💖 Зодягнена у щастя 💖