Мов діаманти, в павутині роси…
У різнобарвній тиші оксамиту…
Мені тебе подарувала осінь!
Прошепотівши: "Спробуй полюбити…"
Я думала, мої зів'яли квіти…
А мрії заплелись у павутину…
Та в душу раптом завітало літо!
І серце знов забилось дофамінно!
Мов діаманти, в павутині роси…
Як перед першим рандеву, тремтіли…
Ми заблукали на алеях осені,
Котра нам стільки дива натрусила!
Листків ажурних мрії-витинанки!
Барвисті гобелени пізніх квітів!
І вітер змін… й романтики серпанки…
Й шалену пристрасть зоряного літа!
На нотнім стані павутини – роси…
Блищать, немов надії діаманти…
Мені тебе подарувала осінь!
І підморгнула: "Спробуй покохати…"
28.10.2021
Зі збірки "Я дозволю собі кохати"
Sandra Martini
Мені тебе подарувала саме осінь...


Присоединяйтесь — мы покажем вам много интересного
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев