ППО працює справно
На відсотків сімдесят,
Хоч шахіди і незграбно,
Але все ж таки летять.
Хочуть сито з нас зробити,
Запускають невпопад,
Балістичними й такими,
Сиплять, мов із неба град.
Гатять по інфраструктурі,
Підривають ТЕС та ГЕС,
Б'ють вже навіть по культурі,
Абикуди війни-прогрес.
Як закінчаться припаси,
Перейдуть на більш легке.
Вже не рівень і фугаси,
Стріли, списи отаке...
Хай без світла, хай без газу,
Та тільки не із рашою.
В нас терпінню є запасу,
Споконвіку Україна
була й буде нашою.
@Роман Романченко
#Україна#зсу#ukraine#всебудеукраїна#українськівірші#славау
Неважливо, скільки днів ти живеш,
А важливо, скільки життя в твоїх днях.
Ти можеш іти по стерні,
А випромінювати радість в очах.
Шлях тернистий у цьому житті
Він різний для кожного з нас,
Але постав собі на меті:
«Борітеся-поборете», - так казав Тарас.
Неважливо, скільки друзів у тебе,
А важливо, хто підставить плече
У скрутну і гірку ту хвилину,
Коли на душі тобі боляче.
Неважливо - поет чи художник,
А важливо людина яка.
Вбивати, заздрити, красти
Це прояв тебе, "слабака".
Неважливо, якої ти віри,
А важливо, яка віра в тобі?!
Свою батьківщину любити
Ніхто не заборонить мені!
#РоманРом
24 лютого рівно о 5.05-ть
Не сповістили,
По черзі громили.
Міста України ще сплять.
Ранок почався не з кави.
Поволі дерева шумлять...
Ракетних ударів навали
Підкине російськая рать.
І це в 22 році?!
Повірте, напали не ми!
Правда на нашому боці.
Покайтеся, будьте людьми!
Я вірю в свою Україну!
Я виріс тут і живу!
Я краще наїмся полину,
Аніж у неволю піду!
Слава Україні!!!
@Роман Романченко. 07.03.22р.
Як довго будуть заплакані мамині очі?!
Скільки вибухів ще не даватимуть спати?!
Як хочеться всім бажати мирної ночі,
Але не дають це зробити російські гармати.
Хто говорив, що ви будете тут панувати?
На нашій землі, українській, пахучій житами.
Хто навчив вас простих людей убивати?
І це називається "бути братами"?
Горді, що ми є козацького роду!
До останнього подиху будем стояти.
За гідність, за волю свого народу.
Це наша земля - Україна-мати!!!
Слава Україні!!!
@Роман Романченко. 07.03.22р.
ЗСУ - спасибі, хлопці
Ви - наші герої!!!
Москалюки, та й не тільки,
Від такого в шоці.
По всій неньці-Україні
Чути вибух: бах-бах!
Вже отримали гарненько
Орки по зубах.
Йдуть бої у Бородянці,
Гостомель, Ірпінь, Буча.
Мерзота, покидьки, засранці,
Поразка ваша неминуча!
Слава Україні!!!
@Роман Романченко
Та що ж, скажіть, це відбувається?!
Серце кров'ю обливається!
Немає слів! Відтято мову?..
Це те, що звуть "Ніколи знову?!"
Скільки вже терпіла Україна?!
Іще терпітиме, не стане на коліна!
Назвати москаля "людина"?
Не можна! Тарас правий - "скотина".
Душа болить, розірвана на шмаття.
За все заплатите великою ціною.
Нам вистачає духу українського, завзяття!
Ми є єдиною, країною міцною!
Слава Україні!!!
@Роман Романченко 03.03.22р.
PS. Його обстрілювали. Він тільки похилився,
Ніби за Україну тихенько помолився.
В тім орнаменті світ потопаВ
Це-символ пошитий ниткамИ
Закодований пращурів вірШ
Це та колискова від мамИ,
Верба і калина, Бог даруваВ
Щаслива велика родинА,
Мати, донька, батько і сиН,
Золотавого зерня ростоК-
Так - виходить, що в ній УкраїнА
Хіба таке буває?
Задумуюсь собі...
Проміння не ласкає.
І сонце світить не мені.
Чому приходить все пізніше?
І час назад не поверта.
Уже не буде, як раніше
І я не той, і ти не та...
Чи можна заново родитись?
І йти вперед без помилок!?
На себе збоку подивитись
Чи буде ще невірний крок.
Чи вмієм просто ми радіти?
Цінити те, що у нас є -
Ріки, поля, духмяні квіти,
Аж спокій на душі стає.
У чому є у нас потреба?
Все наче на своїх місцях
І більшого, мабуть, не треба
У цьому я житті в гостях.
@Роман Романченко
Напишите, что Вы ищете, и мы постараемся это найти!
Левая колонка
О группе
🌼Коли у мене є натхнення,
Римую власні одкровення.
Не для реклами та піару
Не під баян, чи під гітару.
А так, щоб скимось поділитись,
Кому на втіху, кому повчитись.
Ці рими не генія і не пророка
Це просто головна морока.😀