Предыдущая публикация
Українці вже давно творять їх самі.
Бажати справжніх друзів? Ми вже достеменно дізналися, хто ними є.
Бажати щирого кохання? За цей рік ми відчули його сильно як ніколи.
Бажати віри та надії? Обидві вже давно – в ЗСУ.
Бажати домашнього затишку? Він там, де ми й наші близькі.
Бажати світла? Воно – в кожному з нас, навіть коли немає електрики.
Бажати пригод і подорожей? Зараз українці отримали їх аж занадто багато.
Тож сьогодні лише одне бажання.
І воно втілиться не дивом, а нашою працею. Боротьбою. Взаємодопомогою. Людяністю.
З Новим роком! Роком нашої перемоги.
Володимир Зеленський
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 20
Чуєш? Ніколи вже не забувай!
Хоч час пройде, хоч вип’ємо до дна
Все горе, що майнуло через край,
Не тисни рук, що поміч не дали.
Не підпускай до себе і на крок
Тих, що нахабно трощили твоє
Зневірою і вчинків і думок.
Тих, що бажали буцімто добра,
Що не хотіли буцімто війни,
Та відвертались, бачачи удар,
І безтурботно, радісно жили,
Коли ти біг з обсипаних осель….
Коли тікав з розстріляних машин….
Коли возив поранених дітей
До повних людським горем шпиталів…
Не забувай! З нечистим не дружи!
Забруднишся душею на віка!
Своє людське у собі збережи,
Та не дружи, бо дружба та гірка
Уже зробила із країни брухт…
Довір нема, прийшов кінець довір…
Війна вказала, хто насправді друг,
І хай лиш він залишиться таким.
Не відпускай гріха, бо буде знов
Ота орда топтати твій посів…
Лиш люблячим призначена любов,
Лиш з мирними можливий мир !!!
Ольга Шейх