Мене не вражають ні статки, ні гроші,

Вражають лиш люди, ті, справжні, хороші,
З душею, як сонце, відкриті і щирі,
Такі, щоб зі світом - в повазі і мирі,
Що вміють любити, уміють прощати,
Підтримати можуть і руку подати,
Ніколи не брешуть, не кривлять душею,
Їм буде цікаво: а що там з моєю?
Мій біль враз загОрнуть в свої "обнімашки",
Запросять на каву, і...вручать ромашки,
Прийдуть, допоможуть, у всьому і всюди...
Хай будуть у кожного з нас такі люди!
© Марчук Тетяна. 18.07.2024.