Говорять діти.

Мамо, дайте мені цукерок.
- Добре, візьми собі повну жменю.
- Аж повну жменю? То ви, мамо, дайте самі бо ваша жменя більша.
Бабуся внучці каже:
- Любцю мила,
- Хоч перед їжею ти б ручки мила.-
І так про мене кажуть – білоручка
Сергійко (5 років) сидить і дивиться, як мама підмальовує брови олівцем.
Тато нахиляється до нього і каже:
- Правда, в нас мама красуня?
Малий ображено:
- Як я обмалююсь, то замазура, а як мама, то красуня.
Сергійку, йди подихай свіжим повітрям, каже мама.
Малий виходить на балкон і повертається:
- Мамо, воно не свіже, воно вчорашнє.
***
Сидить бабуся з онукою Веронічкою (2 з половиною рочки) на лавочці.
- Веронічко, а чому ти неправильно взула туфельки? Бачиш, вони в тебе в різні боки дивляться.
- Ні, вони дуже правильно дивляться: один - на бабусю, інший - на дідуся.