Науковці несподівано виявили роль блукаючого нерва, який є 10-ою черепномозковою парою нервів, у розвитку хвороби Паркінсона. Блукаючий нерв іннервує своїми волокнами горло, гортань, трахею, легені, серце, стравохід, кишечник а також регулює такі несвідомі процеси організму як частота серцевих скорочень та травлення їжі.
Після спостереження за пацієнтами, яким провели ваготомію (перерізання блукаючого нерва з метою зменшення кислотності шлунку та попередження виразок) двох типів: повну та селективну (пересікання деяких гілок нерва), виявилось, що між цими групами спостерігалася відмінність стосовно розвитку хвороби Паркінсона.
Група пацієнтів, яким провели повну ваготомію, була на 40% менш схильна до розвитку хвороби Паркінсона, в порівнянні з групою, якій провели селективну ваготомію.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев