Ми навчилися жити сьогодні!

Ми навчились вбивати людей
Ми навчились не відчувати страху,
Тільки десь у поруці ночній
Біль і спокій залічують рани.
Ми навчилися битись крізь біль,
Піт і кров згрібати руками.
Тільки там в окопі ночнім
Казку ми шепочемо мамі
Ми навчились стояти й йти
Крізь обман і пекельні тортури
Тільки десь тихенько в душі
Щось ридає й лютує
Ми навчились йти до кінця
За Дітей і свою Батьківщину,
Щоб в колисці тихенько сопя
Спала наша с тобою дитина!
Вірш написаний: Вдовиченко Аліна 31.07.15 (20:05)